Експеримент під назвою Життя

Все відносно… Особливо наші думки… Перечитала передостанній пост… Погоджуюсь, в принципі, але зараз зовсім інші думки. Головне - розставити акценти і поставити мету. А якщо мета - реалізація себе, то все інше бачиться в іншому світлі. По-перше - ніяких сподівань і мрій. Все йде так, як має бути. По-друге - ніяких надій і пов”язаних з цим думок. Діяти. Тут і зараз. В цей момент. Відстежувати свою реакцію на те, що відбувається і не виносити судження.

Дякую одній дуже гарній людині за те, що вона просто існує. За те,що витрачає свій час на те, щоб в душах інших був спокій :) 

Міжстатеві відносини - це мобуть один з найскладніших аспектів людського життя, створених Богом. Їх не можна за своєю складністю порівняти ні з чим.

Коли найменший негаразд здається чимось величезним, ледь не крахом А почуття образи - ледь не домінантним в житті. Чому? Господи, я ж розумна людина!!! Я розумію що це неправильно!!! Та нічого не можу з собою зробити!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Можливо, я щось роблю неправильно та багато хочу? Я просто хочу розуміти та щоб мене розуміли. Ні, не так, я хочу, щоб мене намагались зрозуміти. Зрозуміти мої пріоритети, та те, чого я прагну. Зрозуміти когось повністю неможливо, це вічний процес. Вічна містерія. Містерія вибору та жертовності. Жертовності з двох сторін, а не з однієї.

Господи, я справді забагато хочу.

Я розумію, що всі ми різні, іноді навіть дуже.Та ми можемо прагнути до взаєморозуміння. Можемо, можливо, навіть хочемо цього. Але чи робимо щось для цього?