Липень 24th, 2008 by 
zaderihvist
Люблю музику, пронизану еротизмом… До такого відношу дещо з “Пікніка”, “Нау”, “Гайдамак” і, звичайно ж, басурманську музику. Правда слухати мені таку музику шкідливо. Чи корисно? А то думки всіляки виникають… Агресивно-еротичні…
Posted in музика | 
5 Серп.. 2008 о 10:21 am
А Ти ще послухай Enigma
От там концентрація активного еротизму, що залазить в підсвідомість, просто зашкалює. В хорошому розумінні. Ще до таких виконавців відношу Morphine - там цей еротизм особливий… І, звісно Морісона, Планта (особливо Dreamland (2002 року), альбом “25-й кадр” Спліна (трохи темне й депресивне місцями, але тим не менш…), Калінов Мост, Тома Вайтса (!!!це ще той дядько - рекомендую - він мій бог :)), деякі гітарні партії Гілмора з Пінк Флойд… список можна продовжити… Але не буду… Бо всякі думки вже чатують на тонкому переході між реальністю і підсвідомістю…