Експеримент під назвою Життя

Статичним може бути тільки Бог. Це я запам”ятала ще з пар канонічного богослов”я. Все інше - Його творіння, і, маючи тварну природу, змінюється. Як же важко, в силу своєї тварності, сприймати ці зміни. Що б там не казали, що далі буде добре, далі все буде інакше.

Просто не так. Я ще не знаю як, але не гірше і не краще. Це моє життя і воно буде таким, яким воно є.

Це новий рівень - розвиток чи деградація - невідомо. Це як стоїш над прірвою, вітер забиває подих, ти не бачиш нічого, крім туману. Що за тим туманом - хто його знає? Може гостре каміння, а може тихе і спокійне озеро. І поки ти туди не стрибнеш - не дізнаєшся. Все залежить тільки від тебе. Можна повернути назад, але чи варто було видиратись так високо, щоб потім знову спускатись? Та і вдихнувши вітер верховини повертатись назад ой як не хочеться!